Масштабний екологічний скандал на Прикарпатті отримав продовження. Державне підприємство «Ліси України» офіційно заперечує свою причетність до масового знищення дерев на території національного природного парку «Гуцульщина». За версією прокуратури, збитки державі від цих незаконних рубок становлять майже 387 мільйонів гривень. Головний аргумент компанії – у 2022 році вона взагалі не працювала на цих землях.
Цю офіційну позицію оприлюднив керівник філії «Карпатський лісовий офіс» Ігор Чебан. Посадовець надав письмову відповідь на інформаційний запит журналістів видання Суспільне. Медійники звернулися до лісівників після того, як обласна прокуратура подала масштабний позов до Господарського суду Івано-Франківської області.

Хто насправді знищував ліс у заповідній зоні
Юридично ДП «Ліси України» з’явилося лише у жовтні 2022 року. До цього лісовими угіддями завідував самостійний Кутський лісгосп. Нове держпідприємство поглинуло його через реорганізацію значно пізніше – у січні 2023 року.
«Таким чином на момент виписки лісорубних квитків, які стали підставою для проведення рубок у 2022 році, ДП «Ліси України» не здійснювало господарської діяльності на землях НПП «Гуцульщина», що входили до складу ДП «Кутський лісгосп» без вилучення, та не виконувало функцій постійного лісокористувача зазначених ділянок», – детально пояснив Ігор Чебан у документі.
Захищений статус територій та суперечки навколо закону
Держпідприємство чітко визнає заповідний статус тутешніх земель. Це повністю спростовує заяви колишнього керівництва лісгоспу. Раніше ексдиректор Кутського лісгоспу Андрій Ониськів публічно стверджував, що ділянки з вирубками не належать до природно-заповідного фонду.
«Відповідно до Указу Президента України від 14 травня 2002 року «Про створення НПП «Гуцульщина», частина земель, що перебуває у постійному користуванні підприємства-правопопередника, з 23 серпня 2002 року включена до складу НПП «Гуцульщина» без вилучення у землекористувача. Статус таких земель як об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначено Законом України «Про природно заповідний фонд України» та указом президента і не допускає його тлумачення постійним лісокористувачем», – зазначив Чебан.
Таймлайн резонансного розслідування та судових баталій
Офіційне повідомлення про позов на суму 387 мільйонів гривень Івано-Франківська обласна прокуратура оприлюднила 19 квітня. Прокурор Любомир Криклій підтвердив журналістам, що ліс нищили посадовці Кутського лісгоспу. Директор нацпарку Юрій Стефурак додав, що понад дев’ять тисяч дерев зрубали без затверджених лімітів науково-техничної ради та в обхід закону. Світлини з наслідками екологічного лиха раніше опублікувала у фейсбуці пресслужба прокуратури.
Будь-які рубки в заповідниках без спеціальних державних дозволів є прямим порушенням чинного законодавства. Ігор Чебан запевняє, що зараз «Ліси України» працюють виключно легально. За його словами, підприємство завжди погоджує ліміти з науковцями, проходить комісії та отримує документи від ОДА.
Сумнівні дозволи на заготівлю деревини у 2022 році видавали керівники Кутського лісгоспу. Коментувати їхні дії нинішній Карпатський лісовий офіс відмовляється до вироку. «Питання обґрунтованості та законності видачі зазначених дозвільних документів є предметом судового розгляду у ряді кримінальних проваджень та справах господарського судочинства. А тому надання будь-яких коментарів поза межами судового розгляду цих обставин до завершення судових проваджень є недоцільним», – відрізав посадовець.
У компанії обіцяють повністю виконати рішення суду, якщо воно набере чинності. Проте рахувати можливі збитки лісівники вважають передчасним справою. Спочатку Феміда має поставити остаточну крапку в розслідуванні.
Перші кроки у судовому процесі Прикарпаття
Старт судовим засіданням уже дано. Стартове підготовче засідання у цій справі судді провели 28 травня 2026 року.
Юрист відповідача Андрій Левицький одразу спробував змінити географію розгляду. Адвокат просив перенести справу на Закарпаття, адже саме в Ужгороді юридично зареєстрований «Карпатський лісовий офіс».
Прокурор Любомир Криклій виступив категорично проти такої ініціативи. Держобвинувач наголосив, що оскільки шкоду природі завдали безпосередньо в Івано-Франківській області, то й судити винних мають саме на Прикарпатті.
Суд підтримав позицію прокурора. Клопотання лісівників відхилили, тому резонансний процес триватиме в Івано-Франківську.








