Українська культура здавна переплетена з народною мудрістю, прикметами та забобонами. Одні з них сягають ще дохристиянських вірувань, інші з’явилися пізніше, але всі вони стали невід’ємною частиною побуту. Часто ми посміхаємося, почувши чергову пересторогу, але все ж таки підсвідомо дотримуємось цих правил – «на всякий випадок».
Пропонуємо згадати найпоширеніші українські забобони, які досі впливають на повсякденні звички.
Чорний кіт на дорозі
Найвідоміша прикмета: чорний кіт, що перебіг шлях, віщує неприємності. У давнину таких тварин пов’язували з відьмами й темними силами. Вважалося, що їхня поява «перериває» долю людини та може змінити хід подій. І навіть нині чимало людей обходять іншою дорогою, якщо перед ними проскочить чорний кіт.
Розсипана сіль
Сіль у слов’ян була символом достатку та захисту. Її цінували як скарб, тому випадкове розсипання сприймали як провісник сварки чи біди. Щоб уникнути неприємностей, українці мали свій ритуал – зібрану сіль кидали через ліве плече або спалювали у вогні, супроводжуючи дію шепотом чи молитвою.
Повернення додому
У народі казали: «Хто повертається з дороги – той не в добру путь іде». Якщо людина забула щось і мусила вернутися, це вважали недобрим знаком. Щоб «збити» негатив, радили бодай на мить глянути у дзеркало, аби відновити енергетичний баланс.
Прибирання вночі
Після заходу сонця в українських хатах не підмітали. З одного боку, щоб не загубити цінну дрібницю у темряві, з іншого – через віру, що віник «вимітає» щастя й добробут. Особливо це стосувалося святкових вечорів та важливих днів.
Парна кількість квітів і гострі подарунки
Дарувати парну кількість квітів живим людям – поганий знак. У нашій традиції парне число пов’язане з похованням, тоді як непарне символізує життя. Аналогічно з ножами чи іншими гострими предметами: вони «розрізають» стосунки. Якщо ж таки дарували, то брали за нього символічну монету.
Поріг як межа
Не сидіти на порозі – ще одна прикмета, що має глибоке коріння. Поріг уособлював межу між зовнішнім і внутрішнім світом, живими й мертвими. Вважалося, що під ним мешкають духи предків, тож сидіння на цьому місці могло накликати хвороби чи нещастя.








