У Долині на Івано-Франківщині взялися за створення локальної системи енергозабезпечення, яка має забезпечити стійкість громади навіть у разі надзвичайних ситуацій. У міській раді готують проєкт «Створення сотової енергомережі в Долинській громаді» та розраховують на участь комунальних закладів, бізнесу і приватних домогосподарств. Міський голова Іван Дирів зазначає, що частина об’єктів уже споживає електроенергію з альтернативних джерел і може стати ядром майбутнього «енергоострова».
Одним із пілотних майданчиків є дитячий садок «Золота рибка». Тут у січні 2025 року встановили сонячні панелі сумарною потужністю 30 кВт та систему зберігання енергії на 25 кВт, що дозволяє покривати близько половини потреб закладу. На даху змонтували і геліоколектори – установки, які використовують тепло сонця для підігріву води. «Практично цілий рік діти мають теплу воду. Сонячні панелі і накопичувачі гарантують, що під час блекаутів у садочку буде світло і тепло», – каже Іван Дирів.
Робітник з обслуговування дошкільного закладу Віктор Мищак пояснює, що система працює у реверсному режимі та рівномірно подає підігріту воду до всіх груп. За його словами, температури на колекторах і у накопичувальних баках достатньо, аби стабільно забезпечувати потреби садочка без залучення додаткових ресурсів.
Схожі рішення впроваджують і в інших комунальних установах. Для дитсадка «Теремок» змонтували сонячну електростанцію потужністю 16,2 кВт. На даху «Центру здоров’я дитини» Долинської багатопрофільної лікарні також працюють 30 кВт сонячних панелей у комплекті зі сховищем енергії. Паралельно місто готує школи до встановлення альтернативних джерел – триває термомодернізація будівель, аби зменшити споживання та втрати тепла.
Зокрема, у ліцеї № 4 утеплюють фасад, частково замінюють покрівлю, вікна, двері та модернізують систему опалення. Директор закладу Микола Занкович підкреслює, що проєкт реалізують за кредитною програмою Європейського інвестиційного банку на суму 31,5 млн грн. «Після термомодернізації витрати на газ та електроенергію суттєво скоротяться. Саме цей ліцей визначили одним з найбільших споживачів, тож інвестиції дадуть найкращий ефект», – додає він.
Енергонезалежність у громаді будують не лише для споживання, а й для продажу надлишків у мережу. Наприкінці 2023 року на очисних спорудах місцевого водоканалу запрацювала сонячна електростанція на 120 кВт, на яку з міського бюджету спрямували 4,7 млн грн. З липня 2024 року підприємство реалізує частину виробленої електроенергії у загальну мережу, а до кінця року планує встановити акумуляційну станцію до 100 кВт приблизно за 6 млн грн з бюджету громади.
Директор КП «Водоканал» Сергій Яремків наводить проміжні результати: за 2024 рік згенеровано близько 147 тис. кВт·год, що дало економію на 1,02 млн грн, ще на 47 тис. грн електроенергії продали. Станом на 7 жовтня 2025 року показник генерації сягнув 108 тис. кВт·год – це орієнтовно 890 тис. грн у грошовому еквіваленті, і до завершення року очікують понад мільйон гривень ефекту. «Ця станція стане частиною нашого «енергоострова», що дозволить критичній інфраструктурі працювати автономно», – додає він.
За словами Івана Диріва, системне впровадження відновлюваної генерації допомогло громаді чотири роки поспіль утримувати тарифи для населення без підвищення – попри подорожчання електроенергії, зростання зарплат і вартості матеріалів. «Наше завдання – не перекладати витрати на людей. Якщо ситуація дозволить, ми прагнемо навіть переходити до зниження тарифів», – зазначає міський голова.
Концепція «сотової енергомережі» передбачає об’єднання різних джерел – сонця, вітру, газових генерацій, систем зберігання – та різних категорій споживачів у єдину керовану структуру. У моделі, яку готують у міськраді, окрім комунальних закладів і населення, можливий і окремий учасник – енерготрейдер, що балансуватиме потоки. «Над проєктом працюємо поетапно – від концепції та бізнес-моделі до техніко-економічного обґрунтування. Має бути «мозковий центр» – агрегатор, який оптимізуватиме генерацію і споживання в реальному часі», – пояснює Іван Дирів.
До екосистеми планують долучити і приватний сектор. У громаді вже працює газопоршнева електростанція на 2 МВт, у процесі зведення – сонячна електростанція на 12 МВт з акумуляцією на 48 МВт·год. Також розглядається формат участі домогосподарств – місто готове встановлювати на дахах приватних будинків сонячні панелі, акумулятори та «розумні» лічильники з умовою, що частину виробленої енергії сім’ї отримуватимуть безоплатно, а надлишки віддаватимуть у мережу, зменшуючи платіжки.
Разом з тим проєкт упирається в законодавчі та технічні бар’єри. Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук зауважує, що нині громада не завжди може повноцінно використати власну генерацію – напряму «перекинути» живлення з одного кінця міста в інший економічно недоцільно, а для використання робочих мереж потрібні зрозумілі правила. «Ми рік ведемо консультації, зверталися до народних депутатів. Важливо, аби законодавчі зміни народжувалися у співпраці з бізнесом, але поки що не бачимо достатньої зацікавленості з боку ринку», – каже він.
У Долині також не виключають будівництво власних мереж і активно шукають іноземних інвесторів. За словами міського голови, робота над енергоефективністю триває з 2009 року, а у 2021-му в структурі міськради створили відділ сталого енергетичного розвитку та адаптації до змін клімату. Його фахівці ведуть облік споживання ресурсів у 101 комунальній будівлі та впроваджують заходи термомодернізації, аби майбутній «енергоострів» був не лише потужним, а й економним.
У підсумку Долинська громада рухається до енергетичної автономії послідовними кроками – від локальних сонячних станцій у садочках та лікарнях до інтегрованої сотової мережі з накопиченнями і керуванням попитом. Наступний етап – завершення техніко-економічного обґрунтування і визначення обсягів інвестицій, аби вивести «енергоострів» з пілотної стадії у повноцінну роботу.
