Регулярний рух у зрілому віці здатний впливати на роботу мозку значно сильніше, ніж вважали раніше. Нове дослідження показало: навіть якщо почати тренуватися після 45 років, ризик деменції може помітно знизитися.
Науковці проаналізували дані понад трьох тисяч людей різного віку – від молодих дорослих до літніх учасників. Дослідження охопило три групи: 1526 людей віком 26 – 44 роки, близько двох тисяч осіб середнього віку та майже 900 літніх учасників. Наукову роботу нещодавно опублікував журнал JAMA Network Open.
Результати виявилися несподіваними. Фізична активність у молоді не демонструвала зв’язку з ризиком деменції в майбутньому. Натомість тренування у середньому віці та після 65 років давали виразний ефект. Високий рівень активності у віці 45 – 64 років асоціювався зі зниженням ризику деменції на 41%, а у віці 65 – 88 років – на 45%.
Особливо примітним виявився вплив спорту на людей із генетичним ризиком хвороби Альцгеймера. Навіть у носіїв гена APOE ε4, який значно підвищує ймовірність розвитку недуги, регулярна фізична активність зменшувала ризик деменції на 66%.
“Ми прагнули з’ясувати, чи змінюється роль фізичної активності упродовж життя, адже у світі вже налічують 57 мільйонів людей з деменцією, і до 2050 року їх кількість може майже потроїтися”, – зазначив доктор Філіп Хванг, провідний автор дослідження.
Попередні наукові дані узгоджуються з новими висновками. Дослідження 2022 року показало, що навіть 3800 кроків на день знижують ризик деменції на 25%, а що більше руху – то сильніший ефект. Інші спостереження вказують, що їзда на велосипеді зменшує ризик деменції на 19%, а хвороби Альцгеймера – на 22%.
Причини такого впливу лежать у здоров’ї судинної системи. Високий тиск, діабет другого типу, проблеми зі щитовидною залозою чи високий холестерин найчастіше проявляються вже в зрілому віці, тому саме в ці періоди спорт стає критично важливим.
“Фізичні вправи допомагають підтримувати судинне здоров’я, а саме судинні фактори ризику найчастіше пов’язані з розвитком деменції в пізнішому віці”, – пояснив нейропсихолог Рафаель Вальд.
Експерт підкреслив, що починати варто поступово. Якщо людина не має досвіду тренувань, вона може обрати короткі й легкі заняття, і лише після цього збільшувати навантаження.
“Занадто різкий початок може призвести до травм. Набагато корисніше створити стабільні щоденні звички – наприклад, 20 хвилин прогулянки перед роботою або короткі вправи під час обіду”, – порадив Вальд.
Водночас автори дослідження зауважують, що результати можуть мати певні похибки. Активні учасники дослідження часто мають здоровіші звички загалом – вони краще харчуються або мають інші фактори, які могли вплинути на підсумкові дані.
Утім науковці сходяться в одному: почати рухатися ніколи не пізно, і навіть невеликі регулярні навантаження у зрілому віці здатні підтримати мозок та зменшити ризик серйозних порушень.
