Кофеїн здатен не лише підтримувати організм у тонусі, а й ефективно протидіяти порушенням пам’яті, що виникають через недосипання. Нове дослідження на гризунах показало: тварини, які потерпали від дефіциту сну, значно гірше ідентифікували знайомих особин свого виду.
Утім, ситуація кардинально змінювалася, якщо перед періодом безсоння піддослідні отримували порцію кофеїну. У такому разі їхня здатність до соціального впізнавання залишалася на високому рівні.
Детальні результати цієї наукової роботи були оприлюднені в авторитетному виданні Neuropsychopharmacology, про що також повідомив ресурс Science Alert.
Команда фахівців із Національного університету Сінгапуру зосередила свою увагу на ділянці гіпокампа під назвою CA2. Саме цей сектор мозку є критично важливим для формування соціальної пам’яті, що дозволяє живим істотам ідентифікувати тих, із ким вони контактували раніше.
Експерименти підтвердили, що кофеїн стимулює передачу сигналів безпосередньо у зоні CA2. Вчені протестували вплив речовини на зразках тканин мозку тварин, які тривалий час не спали.
Гризуни, яких примусово позбавляли відпочинку, демонстрували серйозні провали в пам’яті під час зустрічі зі знайомими родичами. Однак ті миші, що вживали кофеїн перед безсонною ніччю, не виявляли жодних ознак погіршення когнітивних функцій.
Дослідники акцентують на тому, що відсутність сну не просто викликає загальну млявість. Вона цілеспрямовано “вимикає” конкретні нейронні ланцюги, відповідальні за збереження інформації.
Фізіолог Лік – Вей Вонг пояснює, що кофеїн відновлює ці ланцюги як на поведінковому, так і на глибинному молекулярному рівнях. Це відкриття доводить, що властивості кави набагато ширші, ніж звичайна стимуляція нервової системи для боротьби з сонливістю.
Давно відомо, що брак сну заважає процесу консолідації пам’яті та провокує низку проблем зі здоров’ям. Проте до цього моменту науковці не мали детальних даних про те, як саме сон пов’язаний із соціальним розпізнаванням.
За словами нейробіолога Срідхарана Саджікумара, саме ділянка CA2 виявилася тією фундаментальною ланкою, що об’єднує цикли сну та здатність до запам’ятовування осіб.
Біологічна подібність мишей і людей дає підстави для оптимізму, проте вчені наголошують: ці висновки ще потребують підтвердження під час клінічних випробувань за участю добровольців.
Фахівці вважають, що навіть одна ніч без сну може завадити людині згадати знайоме обличчя чи деталі про співрозмовника. Регулярна кава може стати своєрідним захисним щитом, хоча ця гіпотеза ще вимагає ретельної перевірки.
Варто додати, що попередні наукові праці вже вказували на користь кави та чаю. Зокрема, щоденне споживання кофеїновмісних напоїв пов’язують із профілактикою деменції та підтримкою стабільної роботи мозку.
Що саме дослідили науковці
- вплив кофеїну на ділянку мозку CA2;
- механізми відновлення соціальної пам’яті після недосипу;
- молекулярні зміни в нейронних ланцюгах під дією стимуляторів;
- взаємозв’язок між біологічним відпочинком та здатністю впізнавати оточуючих.
Як захистити когнітивні функції
- стежити за регулярністю та якістю нічного сну;
- використовувати кофеїн як превентивний захід у разі очікуваного навантаження;
- не ігнорувати симптоми втоми, що впливають на якість спілкування;
- враховувати потенційну користь напоїв для довгострокового здоров’я мозку.
