Малорухливість виявилася не просто шкідливою звичкою, а чинником, який безпосередньо впливає на розвиток важких ускладнень у людей з діабетом 2-го типу. Нові наукові дані свідчать: частину таких наслідків можна було б уникнути.
Дослідники встановили, що до 10% серйозних ускладнень діабету – зокрема інсульти, серцева недостатність, серцево-судинні захворювання та навіть втрата зору – пов’язані саме з недостатньою фізичною активністю.
Про це йдеться у масштабному аналізі, результати якого опублікували в науковому журналі Journal of Sport and Health Science. Вчені поставили під сумнів уявлення про те, що ускладнення діабету є неминучими.
“Ускладнення діабету часто сприймають як неминучі наслідки хвороби. Наші результати ставлять під сумнів це твердження, показуючи, що їхній значній частині можна запобігти шляхом підвищення рівня фізичної активності серед людей, які живуть із діабетом”, – зазначила медична дослідниця Федерального університету штату Ріу-Ґранді-ду-Сул у Бразилії Джейн Фетер.
У межах роботи команда науковців об’єднала дані майже 2,4 мільйона людей. Вони проаналізували результати 27 попередніх медичних досліджень, проведених у різних країнах світу, відстежуючи рівень фізичної активності пацієнтів із діабетом та пов’язані з хворобою ускладнення.
Людину вважали фізично неактивною, якщо вона не приділяла фізичним навантаженням середньої або високої інтенсивності щонайменше 150 хвилин на тиждень.
До фізичних навантажень середньої інтенсивності фахівці відносять:
- швидку ходьбу;
- повільну їзду на велосипеді;
- йогу;
- танці;
- звичайну роботу у дворі або дрібний ремонт удома.
Натомість до інтенсивних фізичних навантажень зараховують:
- біг;
- плавання;
- аеробні танці;
- швидку їзду на велосипеді;
- стрибки зі скакалкою;
- важку роботу у дворі, зокрема копання чи прибирання снігу.
Аналіз показав, що відсутність достатнього руху істотно підвищує ризик конкретних ускладнень. Зокрема, на малорухливий спосіб життя припадає:
- 10,2% випадків інсульту;
- 9,7% випадків діабетичної ретинопатії;
- 7,3% випадків серцевої недостатності;
- до 7% випадків серцево-судинних захворювань.
Дослідники також звернули увагу на соціальні чинники. Жінки та люди з нижчим рівнем освіти стабільно демонстрували вищі показники ускладнень діабету, пов’язаних із браком фізичної активності.
На думку авторів роботи, фізична активність має стати одним із ключових інструментів профілактики.
“Заохочення фізичної активності серед людей із діабетом може зменшити кількість госпіталізацій, інвалідності, витрати на охорону здоров’я, а також покращити якість життя”, – підсумувала Джейн Фетер.
Отримані дані ще раз нагадують: навіть помірний, але регулярний рух може суттєво змінити прогноз для мільйонів людей, які живуть із діабетом 2-го типу.
