У свої девʼять років Юлія Псюк із Калуша вже має спортивний багаж, про який мріють навіть досвідчені шахісти. Дівчинка здобула 13 кубків і 68 медалей різного рівня та продовжує впевнено рухатися до своєї мети — стати чемпіонкою світу.
Перші кроки та наставники
Юлія прийшла у “Кімнату школяра” у п’ятирічному віці. Спершу це було дитяче захоплення грою, яке виросло в серйозний спортивний шлях. Дівчинка тренується тричі на тиждень, а її перші кроки в шахах підтримала тренерка Юлія Журба.
З осені 2025 року Юлія займається під керівництвом Галини Шевчук — матері своєї попередньої наставниці. Тренерка згадує, що дівчинка з перших занять увійшла в групу «основного рівня» і одразу почала демонструвати високі результати.
“Ми постійно їздимо на змагання і Юля там посідає перші місця серед дівчат”, — говорить Галина Шевчук.
Досягнення та великі мрії
За кілька років Юлія виграла сотні партій, а її нагороди тепер займають окрему поличку вдома. Серед них — третє місце на чемпіонаті України з класичних шахів 2024 року у категорії до восьми років.
Попри свій юний вік, вона чудово памʼятає шлях до цієї перемоги.
“Я грала пʼять разів на перших дошках, все вигравала. Потім трошечки впала на низ, але ж вигравала і виборола третє місце. Я хочу стати чемпіонкою Європи, навіть чемпіонкою світу”, — каже Юлія Псюк.
Характер, що веде до перемог
Тренерка переконана, що Юлія має унікальні якості, які виокремлюють її серед інших юних шахістів. Це не лише техніка, а й уміння приймати поразки та аналізувати їх.
“Юля вирізняється серйозністю. Вона розуміє свої програші, не боїться сильніших суперників. Це сильний характер і велика витривалість”, — підкреслює Галина Шевчук.
Юлія сміливо сідає грати навіть із учнями старших класів — десятикласниками й одинадцятикласниками. Вона не уникає складних партій, навпаки — шукає можливість вчитися на них.
Праця поза тренуваннями
Попри щільний графік занять, дівчинка практикується і вдома: переглядає відеоуроки, розв’язує задачі та вчить нові комбінації. Шахи настільки увійшли в її життя, що Юлія навіть навчила грати у них своїх батьків.
“Я пішла грати і тренерка дала листок. Я по ньому вчилася і так навчила батьків”, — розповідає Юлія.
Перспективи та підтримка
Наставниця впевнена — у Юлії є все, щоб досягти омріяних вершин: наполегливість, любов до гри та родина, яка вірить у неї. А головне — внутрішній вогонь, який не дозволяє відступати.
Дівчинка продовжує тренуватися, змагатися й мріяти. Її шлях тільки починається, але вже зараз зрозуміло — ця історія може привести до великої шахової сцени.
