З 2022 до початку листопада 2025 року в Івано-Франківській області зафіксували 5306 випадків інтернет-шахрайства. Найбільша активність аферистів припала на 2023 рік, повідомляють у поліції області.
Журналісти зібрали реальні історії жителів регіону та поспілкувалися з представницею кіберполіції про те, як розпізнати шахрая і захиститися від нього.
Статистика кіберзлочинів
Інтернет-шахрайства в Івано-Франківській області розслідують за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України. За останні чотири роки кількість проваджень виглядає так:
- 2022 рік — 705;
- 2023 рік — 1866;
- 2024 рік — 1774;
- 2025 рік (станом на 12 листопада) — 961.
Найбільша сума збитків від одного випадку — 615 тисяч гривень. Загалом підозру оголосили 1427 особам, з них у 2023 році — 637, а 855 справ закрили, 1249 передали до суду.
Популярні схеми шахрайства
Найпоширеніші види інтернет-шахрайств на Прикарпатті включають:
- купівля-продаж фіктивних товарів в інтернеті;
- злам акаунтів у соцмережах через прохання про “допомогу”;
- отримання допомоги від міжнародних організацій;
- легкий заробіток онлайн;
- фішинг — виманювання конфіденційних даних користувачів.
Також відбувалися випадки, коли шахраї видавали себе за волонтерів та організовували псевдозбори для військових або обіцяли надати інформацію про зниклих безвісти.
“Переказав половину суми — 4400 гривень, адміністратори каналу перестали відповідати на повідомлення, а потім і зовсім заблокували мене”, — розповів військовослужбовець, який хотів придбати тактичне взуття через Telegram.
“Тільки я зайшла у квартиру, до мене — дзвінок. Мені сказали, що нібито я щойно здійснила платіж карткою. Потрібно скинути на певний номер телефону 400 гривень, аби ‘розморозити’ платіж”, — ділиться франківка Світлана.
Ще один мешканець області, Василь, підозрюючи шахрайство під час продажу меблів, перевірив посилання, які надіслали “покупці”, та відмовився вводити свої дані. Він помітив, що аватарки акаунтів, ймовірно, згенеровані штучним інтелектом.
Як розпізнати шахрая в інтернеті
Оперуповноважена відділу протидії кіберзлочинів Юлія Корженська радить звертати увагу на такі сигнали:
- дзвінки або повідомлення вночі;
- настійна вимога терміновості;
- прохання надати конфіденційні дані;
- запити передоплати або підозрілі посилання;
- граматичні помилки та дивні формулювання;
- небажання відповідати на уточнювальні запитання.
Вона пояснює: “Представляються службою безпеки банку або державної установи, але звертаються з неофіційних номерів чи акаунтів. Не можна надавати жодної інформації. Потрібно зберегти переписку та звернутися до банку офіційно”.
Поради для захисту
Корженська наголошує на цифровій гігієні:
- не переходити за підозрілими посиланнями;
- не відкривати вкладення від невідомих відправників;
- не передавати банківські реквізити;
- регулярно оновлювати операційну систему й антивірус;
- створювати надійні паролі та користуватися двофакторною аутентифікацією.
Особливо важливо перевіряти відгуки про продавців під час онлайн-покупок та обирати безпечні способи оплати.
Куди звертатися при шахрайстві
Якщо ви стали жертвою шахрая, слід:
- написати електронну заяву через сайт департаменту кіберполіції;
- або прийти у відділ і написати заяву власноруч;
- обов’язково зібрати докази: скриншоти, листування, дані про платежі, посилання на акаунти чи сайти.
Своєчасне звернення до кіберполіції допомагає відновити справедливість та зупинити діяльність шахраїв.
