З початку 2026 року водойми Івано-Франківської області перебувають під пильним наглядом рибоохоронного патруля. Станом на 10 квітня інспектори зафіксували 125 випадків ігнорування правил рибальства. Загальна сума штрафів, накладених на порушників, уже перевищила 15 тисяч гривень. Особлива увага приділяється періоду нересту, який стартував 1 квітня – за першу декаду обмежень виявлено десять правопорушень.
Про поточну ситуацію на річках та озерах регіону повідомив Олександр Литвиненко, який очолює обласне управління Державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства.
Класифікація правопорушень на водоймах області
За словами посадовця, структура виявлених порушень виглядає наступним чином:
- 101 факт недотримання загальних правил рибальства (переважно ловля у заборонених місцях);
- два випадки грубого браконьєрства;
- два епізоди незаконної реалізації рибної продукції.
Окремим напрямком роботи стало вилучення покинутих знарядь лову, за результатами чого складено 20 відповідних актів.
“Це означає, що у воді знайшли браконьєрські знаряддя, але неможливо встановити, хто їх поставив. От знайшли сітку, витягнули її, рибу випустили й оформили не протокол, а безгосподарський акт”, – пояснює Олександр Литвиненко.
Загалом арсенал конфіскованого майна налічує 44 одиниці заборонених засобів. Серед них – 23 сітки, 20 пасток (ятері та раколовки), а також один “драч” – варварське пристосування для багріння, що наносить рибі смертельні каліцтва.
Нерестові обмеження на Прикарпатті мають різну тривалість. Це пов’язано з особливостями двох основних водних басейнів регіону: Дністра та Дунаю (річка Прут).
Олександр Литвиненко уточнив, що під охорону підпадають також придаткові води – це озера та стариці, які лише періодично з’єднуються з основним руслом під час повеней.
Графік дії нерестової заборони
- басейн Дністра з усіма притоками та озерами – до 10 червня;
- річка Прут із притоками – до 20 травня;
- стариці та придаткові водойми басейну Прута – до 30 червня.
Керівник відомства зауважив, що хоча за перші десять днів квітня зафіксовано 10 порушень, загальна активність рибалок наразі нижча за минулорічну.
“Нерест тільки почався, а цього року рибалок з об’єктивних причин менше. Порушень менше і загалом, не лише в нерестовий період. Але інспектори працюють і в будні, й у вихідні в усіх районах області”, – сказав Литвиненко.
Фінансові санкції та розрахунок збитків
Система штрафів варіюється залежно від тяжкості провини. Ловля вудкою там, де це заборонено, коштуватиме до 170 гривень. Браконьєрські методи лову тягнуть за собою стягнення від 340 до 680 гривень, а за торгівлю рибою без документів доведеться сплатити до 1 700 гривень.
Додатково порушники сплачують судовий збір у розмірі 665 гривень. Проте найважчим фінансовим тягарем є компенсація збитків за кожну окрему особину, незалежно від її параметрів.
“Збитки визначаються за таксами. Наприклад: один окунь – 3 тисячі 162 гривні; плітка, краснопірка й бичок – 1 тисяча 564 гривень; карась, рибець – 1 тисяча 581 гривень; головень, лин – 1 тисяча 598 гривень; лящ, білизна (жерех) – 1 тисяча 649 гривень; щука – 3 тисячі 468 гривень; судак – 3 тисячі 587 гривень; короп, сазан – 3 тисячі 706 гривень; сом – 5 тисяч 117 гривень; форель – 7 тисяч 225 гривень. Немає значення, чи це велика, чи маленька риба – можуть бути окунці завбільшки в палець. Але понабиваються в екран чи сітку, й запросто можна отримати збитки на понад 30 тисяч”, – пояснює Литвиненко.
Окремої уваги заслуговують види з Червоної книги України. Такса за вирозуба становить 10 тисяч гривень, за харіуса або лосося дунайського – 14 тисяч, а за стерлядь – 48 тисяч гривень за одну рибину.
Наразі суди та інспектори вже стягнули з порушників 15 232 гривні штрафів. Сума нарахованих збитків поки складає 1 581 гривню.
“Тим, що ми випускаємо живу рибу з браконьєрських сітних знарядь та пасток, ми запобігли завданню збитків рибному господарству на суму 658 тисяч 400 гривень”, – підсумував результати роботи Олександр Литвиненко.
