У Івано-Франківську звичайний навчальний проєкт переріс у технологічний інструмент, здатний спростити контроль за роботою парламенту. Вчитель і десятикласник створили телеграм-бота, який аналізує законопроєкти Верховної Ради за допомогою штучного інтелекту.
Над розробкою працювали вчитель технологій школи “Кайзен” Андрій Черніков та його учень 10 класу Ярослав Мельникович. Ідея виникла під час виконання шкільного завдання, де однією з ключових умов було використання ШІ не як допоміжного сервісу, а як повноцінного елементу продукту.
Команда перебрала кілька концепцій, але зрештою зупинилася на аналізі законодавчих ініціатив. Так з’явився сервіс, який дозволяє завантажити текст законопроєкту і отримати стислий виклад, а також перелік можливих переваг і ризиків.
Практичним тестом для бота став резонансний законопроєкт №12414, що стосується діяльності НАБУ і САП. Саме на ньому розробники перевіряли, чи здатен штучний інтелект працювати зі складною юридичною мовою та виявляти норми, які можуть залишатися непоміченими під час швидкого читання. Після цього напрацювання адаптували під формат телеграм-бота.
За словами Андрія Чернікова, технічно проєкт не був надто складним, однак вимагав базових знань і розуміння логіки роботи інструментів.
“Основну роботу виконував учень, а я допомагав із поясненням деталей і логіки. ШІ тут не просто асистент, а частина самого механізму”, — пояснює вчитель.
Єдиним суттєвим обмеженням стали платні запити до штучного інтелекту. Втім, на старті витрати склали близько 3 доларів, що, за словами авторів, робить проєкт доступним і потенційно масштабованим.
Розробники переконані, що подібні інструменти можуть змінити підхід до громадського контролю за законотворчістю. Великі за обсягом і складні за формою документи часто стають бар’єром для громадян, дозволяючи приховувати суперечливі або корупційні положення.
“ШІ може підсвічувати ризики й небезпечні моменти, які закладаються в текстах. Так зусилля громадян у протидії корупції можуть зрівнятися із зусиллями лобістів – бо голки в копиці сіна більше не сховаєш”, — зазначає Андрій Черніков.
Наразі бот має навчальний статус, однак автори не виключають, що з часом він отримає нові функції та ширше застосування. Шкільний експеримент уже довів: навіть невелика команда може створити інструмент із потенційно великим суспільним ефектом.
