Тривалі вимкнення електроенергії на Івано-Франківщині, які з 6 по 8 грудня подекуди сягали до 14,5 години на добу, вже відчутно позначилися на водопостачанні. Частина громад працює у режимі погодинної подачі води, інші роблять ставку на генератори та сонячні станції, готуючись навіть до сценарію повного блекауту.
Богородчани: перший вимушений перехід на графіки
У Богородчанській громаді люди вперше зіткнулися з погодинною подачею води. У понеділок під час семигодинного вимкнення світла воду подавали лише протягом чотирьох годин, решту часу водопостачання було відсутнє.
Богородчанський селищний голова Ростислав Заремба пояснив, що це рішення продиктоване тривалими відключеннями електроенергії та високою енергоємністю системи.
«У Богородчанах ми отримуємо воду з підземних свердловин. Щоб її підняти, потрібно задіяти потужні насоси. Коли немає електроенергії, вмикаємо резервні генератори. Так, можуть бути незручності, але ми маємо бути до них готові», – наголосив він.
За словами очільника громади, якщо тривалі відключення триватимуть, графіки подачі води коригуватимуть залежно від годин знеструмлення.
Громади без графіків: сонячні станції, генератори та резервуари
Попри багатогодинні відключення світла, більшість громад Прикарпаття поки зберігають безперебійне водопостачання.
У Коломиї погодинних вимкнень води не запроваджували, водоканал працює у штатному режимі. У Долині та Яремчі пішли іншим шляхом – критичні об’єкти живлять сонячні електростанції, встановлені у 2023 та 2024 роках.
«У нас вода подається завдяки сонячним панелям. Ми передбачили ще півтора року тому, що можливі блекаути, тому встановили сонячну станцію і тепер проблем з водою не маємо», – розповідає голова Яремчанської громади Андрій Мироняк.
Болехівська громада також отримує воду без перебоїв. Міський голова Іван Яцинин пояснює, що їх забезпечує Долинський водоканал.
«Вода надходить з Долини у спеціальний резервуар, а звідти – у Болехівську громаду. Коли світло є, водоканал її підкачує. На час відключення тих запасів, що накачують, вистачає», – говорить він.
У Рогатині місцева влада зробила ставку на генератори та запас пального.
«Ми маємо генератори і резерв дизпалива – 20 тонн. Наступного року передбачимо додатковий фонд, щоб у разі блекауту забезпечити людей водопостачанням і водовідведенням», – зазначає міський голова Сергій Насалик.
У Бурштинській громаді поки не бачать потреби у графіках. Міський голова Василь Андрієшин пояснює, що завдяки двом вводам електроживлення вдається уникати масових перебоїв.
«Ми так регулюємо, що одна черга відключається, а інша працює. Вода подається стабільно. Погодинну подачу можемо запровадити лише тоді, коли ці черги накладуться, але ми це завчасно узгоджуємо з обленерго», – каже він.
У Галицькій, Тлумацькій, Городенківській та Надвірнянській громадах ситуація наразі контрольована – води вистачає, школи та садочки працюють у штатному режимі. Міський голова Городенки Богдан Кобилянський зазначає, що план дій на випадок погіршення ситуації вже обговорюють.
«Якщо світло вимикатимуть ще більше, зберемо нараду і переглянемо питання водозабезпечення населення і режим роботи шкіл. Наразі вода є і всі працюють у звичному форматі», – говорить він.
У Калуській громаді вода подається цілодобово, попри серйозні обмеження електропостачання. Заступник міського голови Богдан Білецький каже, що з 27 підкачувальних насосів 70 – 80% мають резервне живлення.
«Поодинокі проблеми є приблизно у 10% будинків, де при відключенні світла тиск не дозволяє нормально подати воду на верхні поверхи. На дев’ятому поверсі він може бути слабким. Погодинну подачу води розглядаємо лише у випадку повного блекауту», – пояснює посадовець.
У Тисменицькій громаді рішення щодо можливих графіків залежить від роботи Івано-Франківського водоканалу.
«Ми під’єднані до Франківська. Якщо там буде вимкнення – буде і в нас. Поки жодної офіційної інформації про зміни не маємо», – каже очільниця громади Тетяна Градюк.
Івано-Франківськ: запас генераторів, але не безмежний
У Івано-Франківській громаді наразі не впроваджують погодинні графіки подачі води. Речник КП «Івано-Франківськводоекотехпром» Володимир Шпег наголошує, що головний ризик пов’язаний саме з тривалим повним відключенням електроенергії.
«Навіть якщо встановити генератори на всіх насосних станціях, їх потрібно постійно заправляти. Це або окремо виділені кошти, або витрати, закладені в тариф. Ні першого, ні другого зараз немає», – зазначає він.
У разі блекауту, за його словами, водоканал зможе забезпечити роботу об’єктів критичної інфраструктури – дитсадків, шкіл, лікарень.
«Ми зможемо живити критичні об’єкти. Але якщо буде повне відключення електроенергії, мешканці багатоповерхівок можуть залишитися без води», – попереджає Шпег.
Частина жителів новобудов, розуміючи ризики, намагається діяти на випередження і встановлює власні генератори на підкачувальні станції.
«Люди беруть це під свою відповідальність. Вони самі заправляють генератор. Ми даємо можливість під’єднати, показуємо, як користуватися насосною станцією. В ОСББ визначають відповідальних, які стежать за її роботою», – додає він.
Косів: старі мережі, нова сонячна станція і ризики для верхніх поверхів
Косівська громада живе з погодинною подачею води вже кілька десятків років. Причина – зношені мережі та обмежені фінансові можливості.
Міський голова Юрій Плосконос пояснює, що водогін від резервуара до міста має понад 5 кілометрів, а очисні споруди давно потребують модернізації. У 2021 році підготували проєктно-кошторисну документацію, у 2022 виграли 25 мільйонів гривень з Державного фонду регіонального розвитку, але війна змінила пріоритети фінансування.
«Ці гроші держава спрямувала на інші потреби. Ми все ж придбали сонячну станцію на 56 кіловатів і зможемо закачувати воду навіть тоді, коли електрики не буде взагалі», – каже він.
Попри це, громада не застрахована від проблем на верхніх поверхах багатоквартирних будинків, адже потужний генератор для підкачувальних насосів потребує значних витрат пального.
«Якщо світла не буде взагалі, ми просто не витягнемо це фінансово. Можуть виникнути труднощі з подачею води на верхні поверхи», – визнає Плосконос.
До тривалих вимкнень готуються й заклади освіти громади. Більшість шкіл мають автономні системи водопостачання, генератори вже встановлені.
«Централізоване постачання мають лише Вербовецька гімназія і Косівський ліцей. В інших – автономна вода. У всіх є генератори, їх вмикатимуть, щоб закачати воду. Але все залежить від тривалості відключень. Генератор розрахований на 450 – 500 годин роботи. Якщо безперервно працюватиме по вісім годин у день, то за три місяці ресурс буде вичерпано. Сподіваємося, до цього не дійде», – пояснює голова громади.
Школи, вуличне світло і побутові наслідки відключень
У Яремчанській громаді найбільше занепокоєння викликає робота харчоблоків у школах.
«Є заклади, де щодня треба нагодувати до 500 – 600 дітей. Якщо світло й надалі вимикатимуть по 7 – 8 годин, генераторів може не вистачити для всього обладнання. У гіршому випадку попереджатимемо батьків, що немає можливості забезпечити гарячі страви, і проситимемо давати дітям бутерброди», – каже Андрій Мироняк.
У Надвірнянській громаді через тривалі відключення вже виникли проблеми з вуличним освітленням. Міський голова Зіновій Андрійович попереджає, що за погіршення ситуації мережу доведеться частково або повністю вимикати.
«Через постійні відключення обладнання може вийти з ладу. Акумулятори не встигають заряджатися. Щоб не знищити мережу, доведеться відключати освітлення», – пояснює він.
Чому вода настільки залежна від електрики
Доктор технічних наук, професор Максим Карпаш нагадує, що водопостачання у містах напряму залежить від тиску в мережі, який створюють насоси. У багатоповерхівках встановлені дотискні помпи, що забезпечують подачу води на верхні поверхи.
«Як тільки вимикають електроенергію, мешканці верхніх поверхів залишаються без води. Тим, хто живе нижче, вистачає того тиску, який дає водоканал. ОСББ і управляючі компанії часто не мають можливості або коштів, щоб встановити резервні системи живлення для цих насосів», – пояснює експерт.
За його словами, більшість водоканалів області мають резервне живлення для ключових насосних станцій, але здебільшого йдеться про дизельні генератори, а не про сонячні електростанції чи акумуляторні комплекси.
«Щоб забезпечити потрібну потужність від сонця взимку, треба гектари панелей. А батарейні комплекси – це мільйони доларів. Для більшості водоканалів такі рішення просто непідйомні. Тому в 95 – 99% випадків це звичайні дизельні генератори», – зазначає Карпаш.
Окремий ризик – замерзання систем водопостачання у разі тривалого відключення електроенергії в морози.
«Коли на вулиці мінус 20, а комунікації відділяє від холоду одна стіна, існує ризик замерзання цілих стояків. Такий випадок уже був у Франківську у новобудові. Вже нинішні відключення по сім годин достатні для того, щоб вода в стояках замерзала. ОСББ і місцева влада мають думати про це вже зараз», – наголошує він.
Громади Прикарпаття намагаються балансувати між технічними можливостями, вартістю пального та базовими потребами людей. Від того, наскільки вчасно будуть ухвалені рішення щодо резервного живлення і модернізації мереж, залежить, чи стане вода ще одним фронтом боротьби з наслідками енергетичної війни проти України.
