Ваша манера пересуватися може розповісти оточуючим набагато більше, ніж здається на перший погляд. Останні дослідження доводять, що амплітуда рухів під час ходьби є прямим індикатором емоційного стану людини. Зокрема, розмашисті кроки та активна робота кінцівок підсвідомо сприймаються як сигнал агресії, тоді як затиснутість і скутість рухів видають внутрішню тривогу або пригніченість.
Детальний звіт про цю наукову роботу з’явився на сторінках видання Royal Society Open Science, про що також інформує The Guardian.
Експеримент провели фахівці з Міжнародного інституту передових телекомунікаційних досліджень, що в Японії. Вони залучили акторів, які мали пройти невелику дистанцію, фокусуючись на конкретних спогадах: гніві, радості, страху чи сумі. Згодом групі добровольців запропонували ідентифікувати ці емоції, спираючись лише на візуалізацію ходи.
Щоб виключити вплив міміки чи особливостей статури, автори дослідження використали спеціальні маркери та облягаючі костюми. Це дозволило створити цифрові моделі рухів, де глядач бачив лише динаміку тіла без жодних додаткових підказок.
Під час другого етапу вчені пішли далі – вони взяли відео з нейтральною ходою та штучно змінили інтенсивність махів руками і ногами. Результат підтвердив початкову гіпотезу: щойно рухи ставали більш вираженими, піддослідні починали бачити в них ворожість, а мінімальна активність асоціювалася у них із сумом.
Цікаво, що люди демонстрували високу точність у розпізнаванні почуттів акторів. Показники правильних відповідей були значно вищими, ніж за умови випадкового вгадування, що підтверджує існування стійкого зв’язку між емоціями та біомеханікою.
Провідна авторка проекту Міна Вакабаяші пояснює це явище просто:
Ходьба – це один із найзвичніших і найпоширеніших видів рухової активності, що задіює все тіло людини. Саме тому зміни емоційного стану можуть природним чином відбиватися на нашій ході.
На думку науковиці, такі візуальні сигнали мають велике значення для соціального виживання, оскільки дозволяють нам оцінити настрій іншої людини навіть зі значної відстані. Це дає можливість вчасно скорегувати власну поведінку та підготуватися до взаємодії.
Здатність розпізнавати емоції за рухами тіла може допомогти нам швидко розуміти інших під час соціальних взаємодій, навіть без слів.
